Як львівські екскурсоводи вішають туристам лапшу на вуха

Від екскурсій у Львові в шоці навіть українці. На якість проведення екскурсій поскаржився бізнес-турист з Луцька. Хотів побачити неповторну старовинну архітектуру, замість цього турфірма майже годину возила то до пам'ятника Бандері та у в'язницю на Лонцького. По історичному центру пробігли «підтюпцем», при вході в Катедру вимагали доплати. Гість виїхав розчарований.

Всі екскурсії по Львову проводять українською мовою, крім вихідних. Можливі екскурсії на іноземних мовах - з доплатою (за російську мову 15 грн. в годину, за польську, англійську, німецьку - 60 грн. за годину). Є екскурсії по центру з відвідинами декількох підземель. Наприклад, щоб оглянути з супроводом підземелля костелу Єзуїтів, треба викласти ті ж 60 грн. / година, лише за групу до 9 чоловік, група з 20-28 чоловік платитиме 65 грн.

Плюс вхідні квитки: дорослі - 6 грн., студенти - 5 грн., школярі - 4 грн. Відвідини ж костелу Єзуїтів разом з аптекою-музеєм коштуватиме 110 грн. з групи до 9 чоловік (до 28 чоловік платитимуть 120 грн.) плюс вхідні квитки - по 11 грн. з дорослого (школярі і студенти відповідно по 6 і 8 грн.). Також пропонують вечірнє дійство, що театралізується, при свічках, в загадковій атмосфері XVIII ст – в Домініканському костелі. Це задоволення коштує 350 грн. за групу до 20 чоловік плюс квитки (6 грн. для дорослих, 3 грн. - для школярів).

На вулиці теж вистачає туристичних пам'яток - узяти хоч би диво-поїзд. Але поїздка в нім “кусається” - 40 грн. За годину часу ви там почуєте екскурсію записану на плівку, проїдетеся центром, до залізничного вокзалу і назад. Проте диво-паровозик залучає велику увагу туристів - його навіть фотографують на вулицях.

У ратуші у Львові відкритий Центр туристичної інформації. Тут ввічливі дівчата поцікавляться звідки ви приїхали, потім дарують безкоштовне інформаційне видання “Ось-ось” з розкладом всіх інтересних львівських подій, а стосовно екскурсій по місту направляють в галерею “Равлик” (проспект Свободи, 15).

Вартість екскурсії по центру Львова для групи до 20 чоловік - 60 гривень в годину, проте треба заздалегідь замовляти її телефоном. Тобто заїжджому туристові без послуг турфірми ніяк не обійтися . Або ж - звертайся до послуг так званих чорних гідів, які, говорять, “шниряють” центром у пошуках потенційних “жертв” .

Під час екскурсії полякам український гід “переплюне” будь-якого польського гіда в замовчанні і спотворенні української історії. На Театральній, на думку гіда, цікавий лише будинок Народної школи ім. Міцкевича (зараз тут середня школа № 62) і готель “Леополіс”. Чомусь не звертає уваги на Природознавчий музей, хоча він був власністю графа Дзедушицького, про що полякам було б цікаво взнати.

Мовчить і про цікаву історію Театру імені М. Заньковецької. Повертаємо на Краківську, до Преображенської церкви. Тут екскурсовод не говорить ні слова про те, що в 1849 р. руїни будівлі передали українській общині для побудови церкви і народного будинку, що община всім світом збирала засоби на це будівництво, яке тривало 11 років.

Також, під час екскурсії туристи не дізнаються, що польський Кафедральний костел у Львові справжній старий готичний костел. Лише ось, як свідчить Борис Мельник в своїй книзі «По вулицях древнього Львова», Катедра - єдиний пам'ятник церковної готики у Львові. Але готичною там є лише первинна конструкція, яку потім «прикрашали» модними в XVIII ст. барочними елементами .

А ось брехня екскурсовода про башти Катедри: «Ці башти будували два брати-архітектори. Молодший мав більший талант, старший йому заздрив і тому убив його. Тому одна башта в костелі добудована, а друга - ні». Туристи навіть не здогадуються, що не було тут ніякого архітектурно-родинного криміналу. Насправді одну башту завершили в кінці XIV століття, інша так і залишилася незавершеною - за відсутністю засобів. Історія зафіксувала імена двох братів-архітекторів - Петра і Матвія Полейовських, які проводили реставрацію костелу у стилі барокко в 1760-1778 роках (про це свідчить туристичний путівник «Львів», виданий «Центром Європи» в 1999 р.), але ніхто з них нікого не вбивав.

Колишній гід-екскурсовод з польською мовою Христина розповідає, що часто гіди придумують різні небилиці. Є і повне неуцтво. Храм Ельжбети в районі вул. Привокзальної називають готичним, але це Псевдоготика. Багато хто придумує «легенди». Наприклад, біля каплиці Боїмів говорять: якщо дівчина доторкнеться ось до цього камінчика, то вдало вийде заміж.

У своїй роботі Христина, зіткнулася з тим, що польські туристи не хочуть нічого чути про історію України. Вони сперечалися з гідом, хотіли бачити історичні події в своєму світлі. Особливо це було видно на Личаківському цвинтарі. Поляки вважали, що все кладовище - їх і обурювалися, чому там поховали і українців. Дехто був шокований тим, що вхід на кладовищі - платний. До речі, у Львові в багатьох місцях - додаткова оплата. До Катедри треба доплачувати по 2 грн. за вхід, в Італійському дворику беруть гроші за фотографування.

Поляки звертають увагу лише на «своїх» у склепі - математика Стефана Банаха, письменниці Марії Конопницької і ін. Не звертає уваги на Івана Франка, не чули про Володимира Івасюка, Сашка Кривенка, Ігоря Білозіра».

Проблемою номер один вважає спотворення історії польськими гідами у Львові також і начальник Львівського міського управління культури і туризму Андрій Сидор. “З ліцензованими екскурсоводами в цьому плані немає проблеми, а не ліцензовані часто підстроюються під клієнта, говорять те, що турист хоче чути, - говорить пан Сидор. - Ми в цьому напрямі працюємо лише рік, тому надалі все виправиться. Екскурсоводи хочуть об'єднуватися в Асоціацію екскурсоводів, яка це питання вирішуватиме. Як туристична поліція з нами зараз співробітничає муніципальна дружина. Щоб ввести справжню туристичну поліцію не вистачає законодавчої основи. Зараз у нас вже 275 екскурсоводів, які ходять з офіційними бейджиками і водять офіційні екскурсії (навесні було 200), є шість сертифікованих курсів “.

За матеріалами alltravels.com.ua.