Карта Львова  

Головна сторінка

Житло у Львові
Квартири подобово
Хостели Львова
Готелі Львова


Транспорт Львова
Автобуси і маршрутки
Нічні маршрути
Трамваї
Тролейбуси

Інші карти
Стара версія карти
Центр Львова
Інші карти Львова

Інформація
Туристичний довідник
Телефонний довідник
Статті про Львів
Блог про Львів
Корисні посилання
Реклама на сайті
Контакти

Статті про Львів

Грошові знаки Львова 1914-1918 рр.

Роман Шуст

Ухвалу про емісію грошових знаків у Львові було прийнято у важких умовах Першої світової війни. Вже в перші дні серпня 1914 р. став відчутним брак дрібних одно- і двокоронових монет та банкнотів і розмінної монети. Населення, враховуючи вартість монет, почало швидко вилучати їх з обігу і приховувати. У скрутному становищі опинилося багато мешканців Львова. Маючи банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 чи навіть 1000 корон, без відповідної розмінної монети чи дрібних грошових знаків неможливо було придбати найпотрібніші речі чи продукти. Ситуація на грошовому ринку погіршилася ще перед залишенням міста військом Австро-Угорщини, однак швидкий наступ російського війська в Галичині не дозволив міській владі здійснити якісь заходи для покращення становища.

Цифра вересня 1914 р. Львів залишило австро-угорське військо - почався період окупації міста царською армією Росії. Влада в столиці Галичини перейшла до Президії, на чолі якої стояли виконуючий обов'язки президента міста д-р Т. Рутовський та два віце-президенти - д-р Сталь і д-р Шлейхер1.

Вже 4 вересня російський військовий комендант міста, полковник Сергій Шереметьев, видав розпорядження, яке зобов'язувало всіх мешканців приймати без будь-яких обмежень монети та банкноти Російської імперії. Одночасно було встановлено такий курс російської та австро-угорської валют: 1 копійка = 3 геллерам; 2 копійки = 7 геллерам; 3 копійки = 10 геллерам; 5 копійок =17 геллерам; 10 копійок = 33 геллерам; 15 копійок = 50 геллерам; 20 копійок = 67 геллерам; 25 копійок = 83 геллерам; 50 копійок = 1 короні 50 геллерам; 1 рубль = 3 коронам 33 геллерам; 3 рублі = 10 коронам2.

Однак реальний ринковий курс рубля завжди був нижчий від офіційно встановленого і ніколи не перевищував 2 корони 60 геллерів, а інколи знижувався навіть до 2 корон 16 геллерів.

Поява на грошовому ринку розмінної монети російського карбування не врятувала ситуації. Це пояснюється малими масштабами її надходження, небажанням населення приймати невідому, чужу монету в умовах війни й активним приховуванням російських білонних та срібних монет. Тому вже 6 вересня 1914 р. Президія м. Львова звернулася до всіх купців з проханням не приховувати розмінної монети. Однак те звернення, як і треба було сподіватися, не привело до покращення стану справ.

У тих умовах на засіданні Ради міста Львова, яке відбулося 7 вересня, віце-президент міста д-р Сталь запропонував розпочати розмови з російською окупаційною владою про емісію міських бон номінальною вартістю в одну корону. Обіг тих грошових знаків мав бути цілком добровільним і призначалися вони виключно для цивільних осіб. Одночасно каси м. Львова було зобов'язано здійснювати вільний обмін міських бон на державні грошові знаки.

Ініціатором запровадження замінних платіжних засобів був тодішній редактор газети "Kurjer Lwowski" д-р Болеслав Вислоух, який належав до відомих колекціонерів і у своїй колекції мав багато асигнацій та галицьких бон XVIII і ХІХ століть3. У підготуванні до випуску міських бон активну участь брав тогочасний директор Крайового Банку у Львові проф. Мілевський.

Після обговорення питання про емісію Міська Рада дала згоду на пропозицію д-ра Сталя і прохання було подано на розгляд російського військового губернатора. Через декілька днів було одержано дозвіл і вже 11 вересня остаточно ухвалено випускати міські бони.

Виконання замовлення на виготовлення однокоронових банкнот було доручено "Акціонерному товариству для літографічного промислу" яке містилося на вул. Зеленій. Керівниками фабрики виготовлення карт були пп. Бішоф та Ганішевський. За кілька днів тут зуміли виготовити близько 100 тис. бон.

Одночасно було вжито певних заходів для уникнення різних зловживань та непорозумінь. Щодня двоє урядників міської адміністрації чергували на фабриці і після закінчення робочого дня пломбували обладнання. Дуже уважно рахували аркуші з віддрукованими бонами. На одному аркуші друкували 21 банкноту.

У процесі виготовлення тих грошових знаків використовували п'ять літографічних плит. За допомогою однієї з них друкували обрамлення банкнотів, другої - текст написів, третьої - підписи президента міста Львова та двох віце-президентів, а четверту і п'яту використовувано для виконання тла грошових знаків. Готові видруковані аркуші розтинали, розкладали бони в пачки по 100 штук у кожній, які згодом перевозили до міської каси4.

Однокоронові бони м. Львова 1914 р. виконані на доброму мистецькому рівні. Друковано їх на високоякісному папері, що зберігався на складах фабрики, розміром 13 х 7. Бони орнаментовані мистецькою рамкою, посередині вгорі вміщено герб міста, оздоблений вінком з дубового листя. Нижче, у фігурній рамці, - дата емісії: 1914. На кожному примірнику є серія та номер. На звороті вміщено пояснювальний напис та власноручні підписи президента міста д-ра Т. Рутовського і двох віце-президентів - д-ра Сталя та д-ра Шлейхера5.

Перші міські бони видано в касі м. Львова 17 вересня 1914 p., і вже за годину розійшлося близько 1000 примірників. Населення міста переважно без застережень приймало нові грошові знаки, лише деякі селяни відмовлялися продавати за них харчі.

Напередбачені труднощі виникли під час підписування банкнотів керівництвом Президії міста. Спочатку, згідно з ухвалою, на бонах ставили підписи президент і два віце-президенти. Щоденно вони підписували близько 2 тисяч примірників, а цього було замало для забезпечення потреб міста в дрібних купюрах. Щоб прискорити видачу бон, було вирішено дозволити підписувати їх шістьом членам Ради м. Львова, а згодом і всім членам Ради6.

Бони першої емісії видавались у касі м. Львова від 17 вересня до 19 жовтня 1914 p., і загалом видано їх на суму 209. 460 корон. Всі вони розрізняються позначенням серії латинськими літерати від А до Z.

Під час проведення другої емісії сигнатуру серії було змінено на римські цифри. Крім того, ухвалено власноручні підписи президента міста і двох віце-президентів змінити на факсиміле. Друга емісія включала серії від І до XI і була пущена в обіг від 22 жовтня до 3 листопада в кількості 105. 200 штук7.

Третя емісія охоплювала серії від XII до XXII. Ці бони видавали в касі від 16 листопада до 18 грудня 1914 року, і тим разом наклад емісії становив 210. 000 примірників.

Загалом однокоронових бон м. Львова у 1914 р. було випущено на суму 524. 660 корон австро-угорської валюти.

Восени 1914 року Рада м. Льова кілька разів зверталася до російської окупаційної влади з проханням про дозвіл на емісію міських бон номінальною вартістю 5, 10 та 20 корон. У фондах Львівського історичного музею вдалося виявити її екскізи. Виконані вони на високому мистецькому рівні, однак повністю не завершені. Найбільш вдалим був проект 20-коронової бони, на звороті якої планувалося вмістити панораму Львова з боку собору св. Юра. Всі екскізи виконані у кольорах синьому і червоному. Треба зауважити, що цю емісію не було втілено в життя й інформація про випуск цих грошових знаків, що часто трапляється в різних виданнях каталожного типу, мабуть, є вигадкою. Вивчення архівних документів та історично-довідкової літератури (насамперед тогочасної преси) не дає підстав говорити про наявність проектів випуску інших номіналів львівських міських бон (напр., З корони)8.

Потрібно зазначити, що в період російської окупації Львова існував також проект карбування міської монети номінальною вартістю 5 корон. Серед документів Державного архіву Львівської області вдалося виявити проект тієї емісії. На жаль, він є дуже загальний і виконаний звичайним олівцем. Планувалось означення номіналу на цих монетах виконувати польською та російською мовами. Однак і цей проект не було втілено в життя9.

Запровадження до грошового обігу однокоронових банкнотів трохи змінило на краще фінансовий стан міста, одночасно менш відчутним став брак дрібних грошових знаків. Проте міська влада потребувала чималих грошових засобів, насамперед для виплати заробітної платні міським службовцям. Тому вона звернулася до російської окупаційної влади за відповідним дозволом щодо випуску міських асигнацій. 25 листопада 1914 р. військового губернатора Галичини було повідомлено, що головнокомандувач російської армії великий князь Микола Миколайович дозволив магістратові міста Львова випустити міські бони на загальну суму 1 млн. рублів. Одночасно було застережено, що вартість банкнотів не повинна бути нижчою від 100 корон. Бони цієї емісії мали перебувати в обігу виключно на території Галичини, а населення могло їх приймати добровільно. Остаточний дозвіл на емісію було одержано 21 грудня 1914 року10.

Міські асигнації були забезпечені всім майном міста, водночас усі банки забов'язалися приймати їх без будь-яких застережень. Це перетворило бони в авторитетні грошові знаки, які вільно перебували на грошовому ринку. Виконання проекту стокоронових міських асигнацій було доручено львівському художнику Ф. Вигривальському, а друк - згаданій вище фабриці для виробництва карт і літографічного промислу11. Розміром і деякими рисами оформлення львівські стокоронові асигнації трохи нагадують 100-рублеві російські банкноти. Як і в попередній емісії, асигнації виконано в червоному і синьому кольорах (кольори Львова за часів австрійського панування). Мистецький рівень цих банкнотів був дуже високий.

Перші асигнації було виплачено з каси м. Львова 5 лютого 1915 р. Тоді їх було видано на суму 887 000 корон, які одержали близько 9 000 осіб. Підставою для виплати грошових сум була ухвала 9 комісій, створених Міською Радою: політичної, судової, поштової, залізничної, професорської, військової та ін. Банкноти видавали Каса м. Львова, Промисловий банк, Іпотечний банк, Крайовий банк. Загальне число емісії стокоронових асигнацій - 33 300 примірників (в межах дозволеного російською окупаційною владою випуску на 1 млн. рублів).

Після відступу російського війська і повернення австро-угорської влади однокоронові бони міста Львова вилучалися з обігу. Однак в умовах Першої світової війни вони ще впродовж тривалого часу перебували на ринку. Так, під час ревізії каси міста Львова 4 лютого 1918 р. там виявлено 4 асигнації номіналом у 100 корон12, а 27 січня 1919 р. - ще 9 таких банкнотів13.

Треба зазначити, що у червні 1919 року, в ході українсько-польської війни, рада міста Львова знову повернулася до проведення випуску власної грошової емісії. На підставі обґрунтування д-ра Пєрацького було вирішено емітувати бони номінальною вартістю 50 геллерів (синього кольору) та 1 корону (червоного кольору). Наклад емісії було визначено по 200 тисяч примірників. Мистецький рівень виконання цієї емісії набагато нижчий від рівня попередньої. Зокрема, це відразу впадає у вічі, коли порівнювати 100-коронові асигнації14.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що під час Першої світової війни у Львові було запроваджено в обіг однокоронові бони (наклад 524 600 прим.) та стокоронові асигнації (наклад 33 300 прим.). Існував проект випуску 5-, 10- та 20-коронових асигнацій, який не був здійснений і простежується лише в незакінчених ескізах. Планувався випуск п'ятикоронової монети: про це свідчить виконання чорнового екскізу. Після закінчення Першої світової війни у Львові випущено бони номінальною вартістю 50 геллерів (200 тис. прим.) та 1 корону (200 тис. прим.).

Література

1 Solski T. Bony га. Lwowa z 1914 г. // Zapiski numizmatyczne. - Lwow, 1925. - № 2. - S. 45-46.
2 Kurjer Lwowski. - 1914. - 9 wrzesnia.
3 Ibidem. - 1914. - 8 wrzesnia.
4 Janusz Bohdan. 293 dni rzadow rosyjskich we Lwowie. - Lwow, 1915. - S. 28.
5 Kurjer Lwowski. - 1914. - 19 wrzesnia.
6 Ibidem. - 1914. - 21 wrzesnia.
7 Ibidem. - 1914. - 27 wrzesnia.
8 Львівський історичний музей. - Фонд нумізматики.
9 Державний Архів Львівської області (далі - ДАЛО). - Ф. 3. - Оп. 1. - Спр. 5959.- Арк. 43.
І0Там само.-Ф. 3.-Оп. 1.-Спр. 5959.-Арк. 63; Kurjer Lwowski. -1914. -21 грудня.- Т488.
11 Janusz Bohdan. 293 dni... - S. 74.
12ДАЛО. - Ф.2. - On. 26.- Спр. 1861.-Арк. 10.
13 ДАЛО. - Ф. 2. - On. 26. - Спр. 1861. -Арк. 16.
14 Gazeta Lwowska. - 1919. - 7 czerwnia.





 © 2009-2017 Карта Львова - всі вулиці Львова. Електронний путівник вулицями міста Львова.