Карта Львова  

Головна сторінка

Житло у Львові
Квартири подобово
Хостели Львова
Готелі Львова


Транспорт Львова
Автобуси і маршрутки
Нічні маршрути
Трамваї
Тролейбуси

Інші карти
Стара версія карти
Центр Львова
Інші карти Львова

Інформація
Задати запитання
Туристичний довідник
Телефонний довідник
Статті про Львів
Блог про Львів
Корисні посилання
Реклама на сайті
Контакти

Статті про Львів

Город під золотим левом

Володиир Петегирич, Михайло Филипчук

Протягом трьох спекотних літніх місяців 1992 року увагу мешканців Львова та його численних гостей привертали археологічні розкопки, що велися майже в самому центрі міста. Ці дослідження проводила Рятівна археологічна служба Інституту суспільних наук АН України у зв'язку з будівництвом спільним українсько-австрійським підприємством "Галінвест" готелю "Золотий Лев". Спорудження готелю ведеться в історичній частині Львова на території так званого Краківського передмістя (район сучасної площі Різні, вулиці Старої), котре займає схили колишнього правого берега ріки Полтви.

Археологи, як правило, без особливого ентузіазму погоджуються на розкопки у старих великих містах, бо це пов'язано з багатьма труднощами. Необхідно, враховуючи потужний культурний шар, забезпечити роботи механізмами, організувати охорону досліджуваної ділянки, вкластися у наперед визначені терміни, порозумітися з будівельниками й міською владою і таке інше. Саме з такими, а може, й більшими проблемами зіткнулася Львівська міська археологічна експедиція. Роботи ускладнювалися ще й тим, що паралельно з розкопками провадилися будівельні роботи: працювали екскаватори, компресори та інша техніка. З іншого боку, завдяки будівництву готелю стало можливим уперше у Львові провести і фінансово забезпечити такі великомасштабні розкопки. Добре, що і керівництво "Галінвесту", і керівництво Міської Ради з розумінням поставилися до труднощів археологів, і, не дивлячись на затримку термінів будівництва, намагалися сприяти археологічним дослідженням.

Розкопки охопили майже всю площу, відведену під будівництво готелю, яка займала близько 1000 квадратних метрів. За три місяці копіткої і виснажливої роботи науковцям відділу археології Інституту суспільних наук з допомогою студентів, старшокласників, працівників львівських підприємств, які перебували у відпустках або тимчасово не працювали, розкопуючи пласт за пластом, удалося дослідити всю товщу культурного шару V- XVIII ст., глибиною 6,5-7,5 м. У центральній частині розкопу культурні нашарування багатовікової історії Львова збереглися найкраще. Тут простежено і вивчено цілісну картину їх залягання протягом усього часу. В окремих місцях вони зруйновані або пошкоджені на різну глибину фундаментами кам'яниць XVIII-XIX ст.

Спираючись на стратиграфічні обстеження шарів ґрунту, вивчення решток дерев'яної забудови і речових знахідок, на дослідженій дільнці виділено декілька будівельних горизонтів середньовічної історії Львова.

У верхньому горизонті зафіксовано комплекси житлових та виробничих споруд XVII-XVIII ст. Це дерев'яні, переважно дубові, підвалини та нижні частини стін, що добре збереглися в кислотному водонасиченому ґрунті. В окремих випадках вдалося простежити елементи забудови та планувальної структури на одній з ділянок Краківського передмістя. Більшість житлових будинків того часу мають каркасну (фахверкову) конструкцію, господарські споруди збудовані з використанням стовпової конструкції в паз. Із цим горизонтом пов'язуються також комплекси криниць, стіни яких обшиті товстими дошками. У заповнених ґрунтом криницях пощастило виявити найбільшу кількість добре збережених знахідок. Вони представлені глиняним та скляним посудом, кахлями, виробами зі шкіри, дерева й металу і характеризують господарство, побут та культуру мешканців цього кварталу. Серед цікавих знахідок, добутих з криниць, - залізна рицарська острога зі шкіряним ремінцем, на якому зберігся тиснений рослинний орнамент. Сама острога - чудовий зразок мистецького кування. Поруч з розкопом, уже після закінчення археологічних досліджень, будівельники виявили і передали науковцям скарб із 75 срібних монет XVII ст.

Найбагатший залишками будівель та предметами матеріальної культури - горизонт XV-XVI ст. Часті пожежі та інші стихійні лиха, відомі з письмових джерел, добре простежуються в археологічних знахідках. Хвилююче, що у куті одного з житлових приміщень, знищеного вогнем, збереглася дерев'яна лежанка, вимощена соломою і покрита рядном.

Житлові, господарські та виробничі об'єкти разом із залишками вулиць, провулків, огорож дозволили виділити окремі двори, визначити їх місце в планувальній структурі цього приміського району Львова. Комплекс криниць, резервуарів, ям з дубовою корою, велика кількість знайденого шкіряного взуття, інших виробів зі шкіри та її обрізків свідчать про існування тут добре розвинутого шкіряного промислу, який передбачав насамперед обробку сировини - основних матеріалів для чинбарства або гарбарства, а також для шевців, кушнірів і лимарів.

Високий рівень будівництва того часу засвідчує добре збережена нижня частина пивниці прямокутної форми. На нижніх підвалинах з товстих обтесаних колод зроблено горизонтальний паз, в який закріплювалися вертикальні дубові бруси, шириною 20 см і товщиною 12 см, що утворювали стіни. Підлога цього приміщення вимощена кам'яними плитами. У пивницю з північного боку ведуть сходи з семи товстих дубових дощок, які зміцнені з зовнішнього боку кам'яною кладкою. Сам вхід фіксується двома стовпами. На одному з них навіть збереглися рештки завіс від дверей. За твердженням професора Василя Каліщука, при будівництві цієї споруди використовувалася деревина дуба, вік якого сягав майже 200 років. Наземна частина пивниці згоріла під час однієї з львівських пожеж першої половини XVI ст., цілком можливо, що в 1527 р.

Сліди сильної пожежі добре помітні на залишках пішохідного провулку, що був викладений короткими дубовими брусами і довшими дошками. Він понижувався відповідно до тогочасного рельєфу місцевості у північному напрямку і вів до джерела, на місці якого пізніше була збудована криниця.

Під час розчистки однієї з криниць знайдено скарб мідних монет (майже 300 штук), так званих денаріїв Яна Ольбрахта 1492-1501 pp. На зверхньому боці монет зображено корону, на звороті - орла. Деякі монети мають сліди срібного покриття. Скарб був схований у великий глечик і опущений у наповнену водою криницю. Декілька монет з глека, кинутого в криницю, висипалися й осіли на дні. За свідченням нумізматів, монети цього типу карбувалися зі срібла, тому цілком можливо, що в криниці виявлено фальшиві, виготовлені у Львові наприкінці XV ст. мідні монети. Цінність знахідки визначається ще й тим, що монети дозволяють досить точно датувати сам глек і приблизний час функціонування криниці.

Знахідки з розкопаних об'єктів культурного шару XV-XVI ст. представлені цілими формами глиняного посуду, кахлями, шкіряним взуттям та іншими виробами зі шкіри, шматками тканин, предметами побуту з дерева, металу, військовим спорядженням, кістками диких та свійських тварин, ботанічними рештками.

Надзвичайно велику наукову та історичну цінність має горизонт княжої доби XII-XIV ст. Вперше при археологічних дослідженнях Львова пощастило відкрити велику за площею ділянку дерев'яної забудови міста зі зрубними будівлями, рештками мощеної вулиці й дворами, вимощеними деревом, виробничими й господарськими спорудами ремісничого району княжого міста. Зруби мали досить великі розміри, довжина стін іноді перевищувала 5 м. Один з них був двоярусний. Нижнє приміщення, в якому простежено вхід у вигляді східців і сліди дверей "на бігунку", служило для господарських потреб, верхнє використовувалось як житлове. Будівля належала заможному міщанинові, бо, крім звичайних для того часу знахідок, у ній виявлено прикраси з кольорових металів, привізні амфори, бронзовий посуд, частину дерев'яного циркуля з металевим наконечником, велику кількість цвяхів. Під один кут зрубу покладено символічну будівельну "жертву" - фрагмент двобічної пили. Можливо, що тут у другій половині XIII ст. жив майстер-будівельник. Його житло загинуло під час пожежі і на цьому ж місці зведено ще одну, трохи меншу за розмірами зрубну будівлю, що теж згоріла на початку XIV ст.

В умовах болотистої місцевості мешканці цього району Львова дбали про чистоту своїх вулиць та дворів і тому вимощували їх дерев'яними дошками, плахами, будували містки чи кладки через потічки, що вливалися до ріки Полтви. Один кінець вулиці, відкритої під час археологічних досліджень, прямує до храму Івана Хрестителя. Мощена дорога викладена з двох поздовжних лаґ, перекритих поперечними дошками, які закріплювалися дерев'яними тиблями. Протилежний кінець вулиці веде до невеликого, перекинутого через потічок містка, сліди якого чітко простежуються у вигляді піщаного намулу, нанесеного водою.

Про ремісничий характер цієї частини княжого Львова свідчать печі для виплавлення кольорових металів та три унікальні кам'яні формочки, знайдені в культурному шарі XIII ст. Вони вирізані з сірого або зеленуватого сланцю. Одна з них двостороння, призначалася для виготовлення хрестиків, з другого боку на ній відливали круглі підвіски. Ще одна формочка служила для виготовлення тонких поясних бляшок. Це одностороння форма, яка не має спеціального литка для заливання розтопленого металу. Очевидно, на ній відливали прикраси так званим способом "навиплеск". Третя формочка складається з двох половинок, які скріплювалися металевими штифтами. Знахідки таких формочок свідчать про серійне виготовлення ювелірних виробів у місті Львові і пов'язану з ним торгівлю.

Деякі знахідки княжої доби дають змогу визначити країни, з якими торгували львівські купці. Це насамперед амфори, які привозили з Візантії або з її причорноморських колоній. Скляні жіночі браслети, перстені та намисто могли потрапити сюди з Києва. З столицею Київської держави пов'язаний своїм походженням також бронзовий хрест - енколпіон, складений з двох половинок. Він належить до широко розповсюдженого типу енколпіонів зі зворотними написами. На зверхньому боці бачимо зображення Христа, на звороті - Богоматері, в круглих медальйонах на кінцях рамен хреста - погрудні зображення святих. Дослідники припускають, що такі хрести почали виготовляти у Києві незадовго перед нашестям монголо-татар. І саме тому на них з'явився напис "Свята Богородице, помагай". Цілком можливо, що хрест міг бути зроблений у Львові за глиняними зліпками з оригіналу До рідкісних знахідок княжої доби належить також дерев'яний музичний інструмент типу сопілки.

В культурному шарі та господарській ямі, що залягали безпосередньо під спорудами княжого Львова, знайдено фрагменти кераміки, типові для археологічної культури Луки-Райковецької VIII-X ст.

У найнижчих нашаруваннях розколу на глибині 6,5-7,6 м від сучасної поверхні досліджено об'єкти ранньослов'янського часу. Це - заглиблене майже квадратне (3,4 х 3,7 м) житло стовпової конструкції з піччю-кам'янкою. У печі знайдено, крім черепків, три вцілілі ліпні горщики, які були виготовлені у другій половині V-на початку VI ст. Це найдавніша слов'янська споруда з усіх відкритих археологами у стародавніх містах західноукраїнського регіону. Матеріали Черняхівської культури V ст., які передували вищезгаданому слов'янському житлу, знайдено у споруді наземної конструкції, що містилася поруч. Цікавою особливістю розкопок Львова 1992 р. є добра збереженість дерева в різних хронологічних горизонтах. Зразки дерева взяті для точного дендрохронологічного датування і їх зіставлення з масовим археологічним матеріалом, пов'язаним з окремими будівлями, дозволять розробити еталонну історико-культурну шкалу українських старожитностей, що матиме важливе значення для датування і періодизації середньовічної історії та культури західноукраїнських міст на нововідкритих матеріалах Львова. Найдавніші слов'янські споруди V - початку VI ст. переконливо свідчать, що український Львів як місто постав не на порожньому місці. Вони вказують, що вже в V-VI ст. біля підніжжя Замкової гори існували поселення одного зі східнослов'янських племен, мабуть, дулібів. Розкопки 1992 р. у Львові ще раз переконують, що з давніх-давен тут селилися наші предки, тож витоки історії Львова губляться в глибині століть. Сподіваємося, що в майбутніх дослідженнях археологам поталанить відкрити об'єкти і матеріали всіх ланок безперервного заселення і розвитку східнослов'янських племен, які жили тут споконвіку, що, врешті-решт, привело до виникнення княжого Львова.

Під час археологічних розкопок на місці фундаменту майбутнього готелю "Золотий Лев" пощастило знайти дуже багато цінних пам'яток культури наших предків, їхнього побуту та етнографічних особливостей, розвитку ремесел, торгівлі, будівництва. На підставі знайдених археологічних матеріалів уже тепер можна скласти чітке уявлення про високий рівень культурно-економічного розвитку наших предків, які з найдавніших часів заселяли береги львівської Полтви. Більш детальні наукові висновки, і не лише в ділянці археології, можна буде зробити після скрупульозного й усебічного вивчення багатющого, цінного матеріалу, який пощастило добути археологам.

І, нарешті, ще одна, не тільки суто практична, а й моральна проблема, яка потребує своєї реалізації. Йдеться про археологічні експонати. їх дуже багато і всім їм немає ціни. Проте виникають серйозні труднощі з їх збереженням. Вважаємо, що під час будівництва готелю "Золотий Лев" обов'язково треба передбачити музейні приміщення, в яких можна було б відкрити філіал Історичного музею. І це потрібно зробити навіть за умов, коли доведеться додатково витратити кошти на внесення змін до затвердженого вже архітектурного плану будівлі та її кошторису.

Музей приніс би готелеві велику популярність і став би притягальним для іноземних гостей.

Город, відкритий під "Золотим Левом", - це наша історія. І його збереження потрібне передусім нам - нащадкам тих людей, які завжди жили на цій землі.

* Опубл. в: Українська народна енциклопедія / Упоряд. Р. Федорів. -Львів: Червона Калина, 1996. - С 272-278.




 © 2009-2017 Карта Львова - всі вулиці Львова. Електронний путівник вулицями міста Львова.