Карта Львова  

Головна сторінка

Житло у Львові
Квартири подобово
Хостели Львова
Готелі Львова


Транспорт Львова
Автобуси і маршрутки
Нічні маршрути
Трамваї
Тролейбуси

Інші карти
Стара версія карти
Центр Львова
Інші карти Львова

Інформація
Задати запитання
Туристичний довідник
Телефонний довідник
Статті про Львів
Блог про Львів
Корисні посилання
Реклама на сайті
Контакти

Статті про Львів

Герб міста Львова:Генеза, традиція, відродження

Андрій Гречило

Львівський герб є одним з найдавніших українських міських знаків. Його перше відоме зображення бачимо на печатці, прикладеній до документу за 1359 р. Щоправда, дослідники, зокрема І. Крип'якевич, припускали, що цей символ походить ще з кінця XIII ст.1

На першу половину XIV ст. припадають початки розвитку в Галицько-Волинській державі міського самоврядування на основі т. зв. магдебурзького права. М. Грушевський пов'язував його поширення з заходами припровадження німецьких колоністів для заселення спустошених після татарських нападів міст та підняття економічного життя2. Може бути, що саме в німецькій громаді Львова виник знак, у якому як міський символ використано лева у брамі з трьома вежами. Архітектурні мотиви - реальні або умовні - мали велике поширення в тогочасній німецькій геральдиці для окреслення самого поняття міського самоврядування й, очевидно, були впроваджені до львівського знаку під німецьким впливом. Детальніше належить зупинитися на іншому елементі - зображенні лева, який є головною фігурою герба. Треба підкреслити, що на відомих типах міської печатки XIV-XV ст. зображено лева, який крокує, що вимагало певної стилізації малюнку брами, тимчасом як набагато простіше компонувався лев, який спинається на задні лапи. Його вживав на своїй печатці судочинний орган міста - лава (за традицією лавнича печатка мала модифікацію міського герба, у конкретному випадку видозміна якраз і полягала у відмінній постаті лева та зменшенні кількості веж до однієї).

Безперечно, що львівський герб належить до т. зв. гласних - коли геральдичний малюнок розкриває назву міста або одну з версій про походження топоніма. Вважається, що цей знак вказує й на роль Львова як столиці Галицької Русі, оскільки включає в собі земельний символ - лева (за аналогією, Краків мав у міській брамі зображення територіального знаку - орла). Питання емблематики Галицько-Волинської держави ще залишається не повністю з'ясованим через недостатню джерельну базу. Так, під 1237 p., описуючи розбудову Данилом Романовичем системи укріплень на західних кордонах, літопис подає, що недалеко від Холма "стоїть башта кам'яна, а на ній - орел кам'яний вирізьблений". За припущенням А. Петрушевича, це могло бути зображення двоголового орла3. Цілком ймовірно, що князь Данило нав'язував до візантійської традиції, яка через Київ могла поширитися й на західноукраїнські землі. Підтвердження такого припущення дає пізніше функціонування герба Перемиської землі саме з золотим двоголовим орлом у синьому полі.

До нашого часу дійшли тільки два типи княжих печаток з періоду Галицько-Волинської держави. На одній з них, при грамоті князів Андрія та Лева II з 1316 p., крокує лев, поданий без геральдичної атрибутики. На другій, з написом "Юрій король Русі" (при згаданій грамоті та грамотах князя Юрія II Тройденовича з 1325-35 pp.), фігурує вершник на коні з прапорцем та щитом у руках, на щиті зображений лев, що спинається на задні лапи4. Б. Барвінський переконливо довів, що перша печатка належить князеві Льву Даниловичу (1269-1301), а друга - його синові Юрію Львовичу (1301-1308), який уживав титул "король Русі"5. Можна припустити, що символ лева міг запровадити ще Данило Галицький з прийняттям 1253 р. королівського титулу, що мало б також супроводжуватись остаточним утвердженням інших королівських атрибутів (у тому й територіального герба). Малоймовірно, щоб його наступники, які постійно пов'язували себе з королівською традицією Данила, могли змінити його знак. Зрештою, устійнення єдиного земельного герба простежується в XIII - на початку XIV ст. й у сусідніх державних утвореннях (Польщі, Чехії, Угорщині), з якими Галицько-Волинська держава мала тісні політичні, економічні та культурні зв'язки.

З іншого боку, Я. Дашкевич провів аналіз канцелярських описів XV- XVII ст. вислих печаток, прикріплених до автентичних або фальсифікованих грамот князя Льва Даниловича, і дійшов висновку, що на них мав фігурувати родовий знак Рюриковичів - Тризуб (чи "Зуб", як подано у вказаних описах), а появу Лева як герба галицьких князів датував не раніше початку XІV ст.6 Утім, ймовірним є й паралельне функціонування двох знаків - "Зуба" як княжого родового та "Лева" як територіального герба. Принаймні використання зображення лева Юрієм II Тройденовичем, а пізніше литовським князем Любартом та опольським князем Владиславом, поява його на "Монетах Русі", карбованих у Львові в 1350-1410 pp., однозначно засвідчують, що в XTV ст. "руський лев" відігравав функцію територіального, а не родового знаку. Тому можна стверджувати, що Лев був символом Галицько-Волинської держави (щонайменше в XIV ст.) й зберігся в пізніших гербах Львівської землі, Руського воєводства, а також як елемент львівського міського герба.

Після захоплення Львова Польським королівством міський знак широко застосовується не тільки на печатках, а й на прапорах, цехових знаках, ним мітять стоплений віск та різні вироби, його встановлюють на фасадах будинків. У 1526 р. польський король Сиґізмунд формально затвердив цей герб привілеєм. Міський символ був і на друкарському знаку Івана Федоровича в першій надрукованій ним у Львові книзі "Апостол" 1574 p., а також на філіґранях Брюховицької папірні з кінця XVI ст. Однак 1586 р., після аудієнції львівського архиепископа, єзуїта Яна Соліковського, в папи римського Сикста V, місто отримало дозвіл користуватися видозміною папського герба - зображенням лева, що стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три горбки та восьмипроменеву зірку. Варто звернути увагу, що на папській грамоті подано кольорові зображення не тільки цієї видозміни, але також міського герба, хоча характер цього малюнку не зовсім відповідає використовуваному містом знакові (зокрема, вежі увінчано куполами, а сама брама пофарбована в якийсь рожевий колір).

Новий символ дедалі частіше з'являється побіч міського. Так, на відомій Гравюрі з панорамою Львова з початку XVII ст., виконаній, як вважають, за рисунком А. Пассаротті, подано чотири герби: лев, який спинається на скелю (герб Руського воєводства), польський орел, міський та папський знаки. Обидва символи трапляються й у нових міських печатках. Але поступово "папський" лев витісняє з брами "руського" лева і займає його місце. Проте до кінця XVIII ст. львівський магістрат використовує одночасно й старі печатки.

Після захоплення Галичини Австрійською імперією місто отримує 1789 р. привілей від цісаря Иосифа ІІ, в якому гербом Львова затверджено "папського" лева у брамі з трьома вежами7. Під час бомбардування міста 1848 р. цей документ пропав з ратуші8, і тому з другої половини XIX ст. використовувано новий малюнок, у якому, крім "папського" лева, з'явилася ще й інтерпретація міської брами з куполами. В такому вигляді він функціонував і після розпаду Австро-Угорщини на початку XX ст.

Наприкінці 20-х pp. XX ст. польська влада ініціювала розробку нового варіанту герба. А 1936 р. його вже затверджено в такому вигляді. На щиті в синьому полі червоні міські мури з трьома вежами. Мури і вежі мають кам'яні бланки (зубці). Середня вежа вища і має три вузькі бійниці, нижчі бічні вежі - по одній бійниці, отвори бійниць чорні. В мурі брама з півкруглим завершенням, обрамована каменем, відкрита, з піднятими срібними ґратами. В отворі брами на чорному полі золотий лев, що стоїть на задніх лапах, у передній лапі тримає три срібні горбки, над ними золота восьмипроменева зірка. Над щитом золота королівська корона. З-під корони з обох боків звисають кінці червоно-синьої стрічки, на якій гасло "Semper Fidelis". Під щитом на перехрещених гілках лавру звисає на стрічці військовий орден "Virtuti Militari". Цей герб міста проіснував до 1939 р.

Під час німецької окупації Львова в 1941-44 pp. на печатки міської управи та різних міських служб і установ повернувся герб у такому вигляді, в якому він вживався ще в XІV ст.

У повоєнний час інтерес до міських гербів з'явився щойно з "хрущовською відлигою" на початку 60-х років. Офіційному затвердженню знаку передувала дискусія на сторінках місцевих газет, обговорення проектів на семінарі з архівознавства та спеціальних історичних дисциплін у Центральному державному історичному архіві УРСР у Львові9. Архівіст О. Маркевич обстоював думку про потребу зберегти елементи давнього герба міста10. Цю методику також підтримав академік І. Крип'якевич, який писав:"... єдино правильним шляхом буде вернутися до найстарішого герба з XIII- XTV ст., який зображує міські ворота з трьома вежами (баштами), з крокуючим левом у них. Для міста Львова важливе те, що цей герб походить з періоду, коли місто не було ще поневолене іноземними загарбниками, а належало до Галицько-Волинського князівства і жило традиціями Київської Русі.. ."п. Були й думки зобразити в гербі старого міста телевізор, автонавантажувач, електролампочку і т. ін.12 Питання це контролювалося партійними органами і за їх згодою формально було ухвалене постановою сесії міської Ради в 1967 р. В остаточному підсумку авторській групі (І. Катрушенко, 3. Кецало, Л. Левицький, Е. Мисько та Я. Новаківський) таки вдалося в знаку Львова зберегти зображення лева та міської брами; але, підкоряючись "велінню часу", внесено окремі зміни та доповнення: у синьому полі червона міська брама з трьома вежами (на середній - серп і молот), в якій на задніх лапах стоїть золотий лев13. Але й ці нововведення не вдовольнили деяких "пильних" громадян, котрі почали писати доноси, їдо, мовляв, "націоналістичний лев ламає червоні ворота".

Після демократичних виборів до місцевих Рад весною 1990 р. постає питання про відродження старого міського знаку. І от, 5 липня 1990 р. на сесії Львівської міської Ради відновлено функціонування історичного знаку Львова14. Комісією в складі: А. Гречило, І. Сварник, В. Турецький та І. Турецький - на підставі детального вивчення історичних матеріалів, зокрема найдавніших відомих печаток міста, було реконструйовано малюнок міського герба: у синьому полі золотий лев крокує в золотій брамі з трьома вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по одній бійниці; центральна вежа вища від двох інших; брама відкрита, без воріт і ґратів. Якщо справа кольорів лева і поля герба не викликала жодних сумнівів, то встановлення барви воріт вимагало детальнішого аналізу. Червоний колір не надавався з огляду на поширене в геральдичній практиці правило, яке забороняє наносити кольорові фігури на кольорові поля (у цьому випадку - червону браму на синє поле). Отже, брама могла бути або срібною, або золотою. На користь останнього свідчили різні матеріали XIXст., що й вплинуло на кінцеву ухвалу Комісією також розроблено великий герб та прапор міста. Затверджений великий герб Львова становить собою щит з міським знаком, вписаний у декоративний картуш та увінчаний срібною міською короною; щит підтримують лев у золотій короні та княжий ратник; доповнює композицію синьо-жовта стрічка та золотий Тризуб. Створенням цього герба закладалися основи дальшого творчого розвитку української міської геральдики. Так, міська корона ще в античній грецькій міфології була атрибутом богині Тіхе відповідником у римській міфології є богиня Фортуна), котра вважалася покровителькою міст. У герботворчості міська корона почала використовуватися з кінця XVIII ст., але особливо активно впроваджується в XX ст. для муніципальних знаків у різних національних геральдичних системах. Щитотримачі мали додатково розкривати значення Львова як історичного адміністративного центру (лев) та вказувати на період його заснування (ратник). Під щитом, у місці, яке в геральдиці відводиться орденам чи іншим важливим знакам, було розміщено золотий Тризуб як символ соборності України та нерозривного зв'язку з нею Львова. В такий спосіб ще 1990 р. вдалося легалізувати використання національного знаку в міському гербі.

На підставі історичних традицій опрацьовано також проект хоругви міської Ради чи міського прапора: квадратне полотнище, у синьому полі якого жовтий лев крокує в жовтій брамі з трьома вежами; з трьох боків (крім сторони від держална) прапор має лиштву, яка складається з жовтих та синіх рівнобедрених трикутників; ширина лиштви становить 1/10 сторони прапора.

В історіографії поширеною була думка, що Львів мав кілька різних гербів протягом своєї історії. Але фактично можна вважати, що місто постійно використовувало один знак із зображенням лева в брамі з трьома вежами, хоча цей символ під впливом різних чинників зазнавав певних змін та доповнень. Цю традицію Львів проніс через століття, щоб тепер відродити свій герб у первісному вигляді.

Відновлення давнього знаку та напрацювання нових символів міста Львова дало початок розвиткові нового етапу української міської геральдики та прапорництва.

Література

1 Крип'якевич І. П. До питання про герб Львова // Архіви України. -1968.-№1. - С 44-45.
2 Грушевський М. Історія України-Руси. - Київ, 1994. - Т. 5. - С 224-225.
3 Петрушевич А. О городе Галиче за Луквою // Вестник Народного Дома. -1887. - Ч. 52. - С 467.
4 Див.: Лаппо-Данилевский А. Печати последних галичско-владимирских князей и их советников / / Болеслав-Юрий II Тройденович, князь Малой Руси: Сборник материалов и исследований. - С.-Петербург, 1907. - С. 211-310.
5 Barwicski В. Pieczqcie ksigząt halicko-wtodzimierskich z pierwszej polowy XTV wieku // Wiadomosci numizmatyczno-archeologiczne. - 1909. - Nr 6. - S. 99-104; Nr 7. - S. 127-130.
6 Дашкевич Я. Родовий знак Рюриковичів у Галицькому князівстві XIII ст. // Третя наукова геральдична конференція: Збірник тез повідомлень та доповідей. - Львів, 1993. -С 32-33.
7 Strtihl H.-G. Stadte-Wappen von Osterreich-Ungarn. - Wien, 1904. - S. 77-78.
8 Sochaniewicz K. Herb miasta Lwowa. - Lwow, 1933. - S. 49.
9 Український історичний журнал. - 1966. - №6. - С. 148-149.
10 Маркевич А. Герб Львова: каким он был, каким он будет? // Львовская правда.- 1966. - 10 декабря.
11 Крип'якевич I. П. Вказана праця. - С. 45.
12 Герб Львова: каким он был, каким он будет? // Львовская правда. - 1967. - 8 января.
13 Герб нашего города //Там же. - 20июня.
14 Гречило А., Сварнык И. Возрождение городских символов // Львовская правда. - 1990. -14 июля; Вони ж. Відродження "руського" лева // За вільну Україну. - 1990. -24 липня.

Машины для уборки смотрите на http://cleanso.ru.


 © 2009-2017 Карта Львова - всі вулиці Львова. Електронний путівник вулицями міста Львова.